19 | 12 | 2018

Відтворення валового сукупного продукту сільськогосподарських підприємств

Рейтинг:   / 0
ПлохоОтлично 

Коваль П. В. Відтворення валового сукупного продукту сільськогосподарських підприємств. / П. В. Коваль // Економіка АПК. – 2010. - № 8 – С. 85-95

Відтворення валового сукупного продукту сільськогосподарських підприємств є ключовою складовою відтворювального процесу, оскільки є матеріальним базисом повторюваності всього циклу виробництва, розподілу, обміну та споживання. Саме відтворення сукупного продукту сільського господарства в більших масштабах порівняно із вихідним, спричиняє розширене відтворення матеріально-речових елементів: засобів виробництва і предметів споживання.

До аналізу динаміки валового сукупного продукту вдавалися ряд вчених економістів та практиків серед яких: В.Я. Месель-Веселяк, М.І. Кісіль С.С Копнін, , Макогон В.В., але на нашу думку, не достатньо вивченими і розробленими є питання аналізу відтворення валового сукупного продукту по підприємствах всіх категорій, що функціонують в сільському господарстві України. Головні з них відображені в меті даного дослідження: проаналізувати динаміку валового сукупного продукту сільськогосподарських підприємств України всіх категорій, дослідити темпи зміни даного показника та пропорції між його складовими, а також здійснити оцінку даним процесам з точки зору ефективності відтворення в сільському господарстві, типу відтворення та формування основи і перспектив щодо розширеного відтворення валового сукупного продукту.

Для аналізу використаємо дані офіційної статистики функціонування сільськогосподарських підприємств України всіх категорій за період з 2000 по 2008 рр.[1]. Приведемо дані валової продукції сільського господарства в розрізі галузей рослинництва та тваринництва в таблиці 1.


Як бачимо із таблиці 1, помітна тенденція зростання валової продукції обох галузей. Детально по роках приведемо дані темпів зростання та темпів приросту валової продукції за галузями в таблиці 2. Для їх розрахунку використаємо ланцюговий методичний  підхід.

Кількісна оцінка темпів відтворення засвідчує невтішні висновки і прогнози стосовно розширеного відтворення. В окремі роки можемо спостерігати зростання виробництва з наступним падінням. Така зміна свідчить про відсутність стійких тенденцій, а значна амплітуда коливань - про невпевненість обраних шляхів створення умов розширеного відтворення. Так, за шість досліджуваних періодів темпи приросту зросли на 34,9 процентних пункти, із  -17,8% у 2000 році порівняно із 1995 роком до 17,1 % у 2008 році порівняно із 2007 роком. Значні відмінності помітні в темпах зростання і приросту в розрізі галузей рослинництва і тваринництва. Аналіз засвідчує значні темпи падіння продукції тваринництва і низький рівень темпів зростання їх в наступні роки. Дещо інша ситуація складається з галуззю рослинництва, де амплітуда падіння перекривається амплітудою зростання в наступні роки. Це дає можливість зробити висновки щодо прогнозів типу відтворення та фактично існуючого типу відтворення валової продукції сільського господарства. Отже, в цілому по сільському господарству за досліджуваний період спостерігається просте відтворення із незначними зрушеннями в бік розширеного відтворення, причому такі зрушення спричинені галузями рослинництва, галузі ж тваринництва не демонструють стійких тенденцій до розширення масштабів відтворення навіть в окремі роки.

Для більш повного аналізу та прогнозу необхідно проаналізувати пропорції відтворення валової продукції галузей тваринництва і рослинництва, а також темпи збереження їх пропорцій відтворення.

В наведеному дослідженні під пропорцією ми розуміємо співвідношення валової продукції галузей тваринництва до валової продукції галузей рослинництва. Загально відомим є факт, що продукція тваринницького походження та продукція її переробки вимагає більше капіталовкладень, більших прямих затрат праці, а значить, і більших витрат на виробництво порівняно із продукцією рослинного походження та продуктами її переробки. Якщо врахувати й об’єктивні параметри споживчої цінності вказаних груп продукції, а саме перевагу енергетичної  цінності, складу та вмісту білків, амінокислот, жирів, цукрів, клітковини й інших важливих складових, то логічною стане і перевага в цінах на тваринну продукцію порівняно із продукцією рослинного походження. На значущість, роль і місце валової продукції цих двох груп продукції значний вплив мають і світові тенденції щодо платоспроможності населення в глобальних масштабах, обсяги та культура споживання. В сукупності всі ці фактори, в решті решт, визначають рівень розвитку сільського господарства певної країни, рівень забезпечення населення доступною та якісною продукцією в оптимальній структурі, рівень ефективності галузей, що виробляють дану продукцію, а також високий рівень соціальних стандартів життя населення. Таким чином, якщо аналізувати пропорцію між валовою продукцією тваринництва і рослинництва, причому зважати на їх різну значущість, ми пропонуємо співставляти саме продукцію тваринного походження до продукції рослинного походження. Результат буде характеризувати вищий рівень розвитку галузі сільськогосподарського виробництва в періодах, в яких пропорція буде більшою за одиницю, за однакових інших умов. З таблиці 3 можемо спостерігати таку ситуацію лише в 1990 році. В усіх наступних роках спостерігається протилежна ситуація, а саме переважання частки виробництва продукції рослинництва над продукцією тваринництва.

Спробуємо більш детально проаналізувати пропорції між валовою продукцією тваринництва та рослинництва. Для цього розрахуємо і здійснимо аналіз структурних зрушень у динаміці відтворення валової продукції. Спробуємо оцінити сталість динаміки відтворення, розмах коливань по роках, а також темпи зміни пропорцій в існуючому напрямку тенденції.

Розрахунки вказаних показників для структури та динаміки валової продукції сільськогосподарського виробництва за галузями наведено в таблиці 4, дані якої свідчать про наступне: оскільки валова продукція рослинництва і тваринництва є складовими єдиного цілого, то сума абсолютних приростів по роках дорівнює нулю, іншими словами, на скільки процентних пункти зросла частка валової продукції рослинництва на стільки ж знизилася – тваринництва. Це дає підстави стверджувати про те, що неможливо нарощувати частку валової продукції тваринництва не змінюючи при  цьому загальний обсяг валової продукції у вартісному виразі.

Важливо, враховувати інший показник при прогнозуванні відтворення – темпи зростання частки валової продукції тваринництва чи рослинництва. Аналізуючи дані із тієї ж таблиці 4, бачимо, що загальний темп зміни часток за рік дорівнює одиниці, що підтверджує наші попередні висновки, крім того, засвідчує й те, що планові темпи нарощування частки валової продукції однієї галузі функціонально залежать від темпів інерційного чи самодовільного нарощування частки валової продукції іншої галузі, та темпів зміни загальної валової продукції.

Абсолютні та відносні показники структурних зрушень відтворення валової продукції взаємопов’язані і зв’язок говорить про те, що за ті роки, де темп зростання частки більший за одиницю, абсолютний приріст частки більший нуля,  і навпаки. Отже, для нормалізації і оптимізації пропорцій між частками валової продукції тваринництва і рослинництва в окремі роки потрібно забезпечувати темпи відтворення частки валової продукції однієї із цих галузей з коефіцієнтом випередження, але без зменшення абсолютного виробництва валової продукції іншої галузі, забезпечуючи цим, принаймні, просте відтворення.

Узагальнюючи аналіз інтенсивності відтворення пропорцій між валовою продукцією двох галузей, слід зазначити, що середнє відхилення часток валової продукції за період з 1990 по 2008 рік включно по обох галузях буде рівним за абсолютним значенням, але різним за напрямком тенденції зміни – частка рослинництва зростала, а тваринництва зменшувалася на 16,8 процентних пункти. Абсолютні структурні зрушення відбувалися із середніми темпами зростання (зниження) за рік протягом досліджуваного періоду, рівними 103,52 %   відповідно, середній темп приросту частки валової продукції рослинництва за рік становив 3,52 %, і зменшення частки валової продукції тваринництва становило -3,52 %.

На завершення аналізу відтворення валової продукції сільського господарства України та пропорцій відтворення валової продукції рослинництва і тваринництва зробимо висновки щодо розмаху відхилень пропорцій. Для обох галузей розмах зміни часток Pt = 16,8 процентних пункти. Інтенсивність коливань відтворення валової продукції рослинництва і тваринництва характеризується за допомогою коефіцієнта варіації, і становить 0,085 для рослинництва і тваринництва. Саме коефіцієнт варіації засвідчує про ступінь однорідності процесу відтворення за обраний період, і оскільки його значення менше 33 %,  то наш ряд часток є кількісно однорідним і стійким, тобто можемо з досить високою впевненістю говорити про стабільність існуючих пропорцій відтворення часток валової продукції сільського господарства. Протилежний параметр до змінності є сталість процесу відтворення. Він розраховується як різниця базового рівня інтенсивності змінних і коефіцієнта варіації, і становить  0,915. Очевидно, процес відтворення структури пропорцій валової продукції за галузями потребує кардинальних збурень зовнішнього характеру, якщо ми хочемо звести його до переважання валової продукції тваринництва порівняно з валовою продукцією рослинництва із забезпеченням при цьому розширеного відтворення абсолютного значення товарної продукції та рівнів ефективності обох галузей.

Досі ми аналізували валову продукцію, вироблену сукупністю сільськогосподарських товаровиробників всіх категорій задіяних в сільськогосподарському виробництві України. Спробуємо тепер проаналізувати результативні параметри господарської діяльності сукупності із 25-30 підприємств Білоцерківського району Київської області та дослідити темпи та пропорції їх відтворення.

Методика даного дослідження передбачає виявити основні тенденції та залежності між оцінками швидкості та інтенсивності відтворення результативних показників господарювання аграрних підприємств. Одним із головних результативних показників, що характеризують господарську діяльність підприємства є кінцева продукція аграрного підприємства. Але щоб скористатися ними за період в декілька років потрібно враховувати інфляційну складову для достовірності висновків та прогнозів. Це досягається шляхом перерахунку виробленої продукції у так званих порівняних цінах. На окремому підприємстві ця методика обліку не передбачена, тому для аналізу потрібно взяти інші показники, що відображають результати ведення бізнесу. Результати господарювання підприємства за рік можна оцінити через товарну продукцію як вартісний вираз реалізованої продукції за фактичними відпускними цінами. Очевидно, що кінцева продукція і товарна продукція не співпадають за абсолютним значенням, але оскільки товарна продукція це основна складова, а скажімо, незавершене виробництво і запаси, як сировини і матеріалів, так і готової продукції, це часткові складові (другорядні) по відношенню до товарної продукції, крім того якщо масштаби виробництва і структура операційної системи не зазнавали суттєвих змін протягом року, який аналізується, то незавершене виробництво і запаси приблизно рівні на початок наступних періодів. Таким чином, товарна продукція аналітично виражається:

Враховуючи вищенаведене обґрунтування, за умови розширеного або принаймні простого відтворення кінцева продукція в наступному періоді набуває наступної форми

Таким чином, зміна кінцевої продукції ?K(t-1) в значній мірі буде залежати від обсягів і ціни товарної продукції, реалізованої в аналізованому періоді, причому, зміни незавершеного виробництва і запасів прямуючи до нуля, не спричиняють значного впливу на зміну кінцевої продукції, що дає підстави ними знехтувати. Крім того, варто зазначити, що відмінності у виробничій собівартості кормів і насіння власного виробництва виробленого у поточному році, серед залишків на кінець періоду, а також різниця в цінах на придбану сировину і матеріали за ринковими цінами, нівелюється самим процесом виробництва, оскільки облікова вартість насіння і кормів вироблених у минулому періоді частково споживається виробництвом в поточному періоді і в значній мірі реалізується у складі готової продукції в поточному періоді. Всі ці логічні доказові судження дають підстави використовувати для аналізу темпів і пропорцій відтворення результат діяльності сільськогосподарського підприємства показник - товарна продукція у вартісному виразі, одержана протягом року.

Для досконалості аналітичних висновків, наочності та зручності застосування інструментарію аналізу ми використаємо питому величину, а саме товарну продукцію, зважену на обсяг базисного ресурсу, який визначає виробничу потужність підприємств даного типу – сільськогосподарські угіддя, цим самим знівелюємо розбіжності в розмірах підприємств. Підприємства, які включено до сукупності[2], згруповано за показником обсягів товарної продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь у три групи в межах обґрунтованих діапазонів. Після групування знаходимо середнє значення параметра групування по групі і в подальшому аналіз будуємо на середніх величинах по групі. В нашому дослідженні здійснено групування за двома сценаріями:

І сценарій – групування підприємств за обраний базовий інтервал господарювання (в нашому випадку це 2000 - 2002 р.), за рештою років ми зберегли той же самий склад груп. Аналіз темпів і пропорцій відтворення товарної продукції здійснимо за середніми значеннями по групах, застосовуючи базисний підхід аналізу. Такий підхід до групування дає можливість проаналізувати зміни відтворювальних процесів у часі, які викликані впливом зовнішнього середовища підприємства, внутрішнього середовища підприємства, а також впливом менеджменту та організації системи по створенню споживчих цінностей. Саме на останню складову ми звертаємо особливу увагу в подальшому аналізі. Такий сценарій групування ми називаємо сценарій без «міграції» підприємств по групах у різні роки.

ІІ сценарій – протилежний попередньому. Сукупність підприємств ми групуємо в розрізі трьох часових рівнів: 1 – 2000-2002 р.р.; 2 - 2003-2005 р.р.; 3 - 2006-2008 р.р. По кожному підприємству ми знаходимо середнє значення за вказані часові рівні і ці середні значення піддаються подальшому групуванню.

За такого сценарію групування склад підприємств у групах змінюється за кожним часовим рівнем, зміни в процесах відтворення на конкретному підприємстві групи, за таким підходом, викликані такими ж чинниками, як і в першому сценарії, з єдиною відмінністю - підприємства в процесі групування вільно  мігрують між групами в різних часових рівнях, а основна причина такої міграції - менеджмент та організація систем по створенню споживчих цінностей в кожному конкретному підприємстві. Тому таке групування чітко виділяє внесок менеджменту у швидкість та інтенсивність відтворення товарної продукції на підприємстві. Такий сценарій групування ми називаємо сценарій «із міграцією» підприємств по групах у різних часових рівнях.

Таким чином, маючи два різні підходи до групування, стає можливим розрахувати показники оцінки швидкості та інтенсивності відтворення товарної продукції за певний часовий проміжок, крім цього, ми маємо можливість порівняти показники, що характеризують відтворювальні процеси між сценаріями і на основі розрахунків зробити висновки та рекомендації щодо вдосконалення управління відтворенням та підвищення ефективності господарювання.

Методика порівняння двох сценаріїв дає можливість кількісно оцінити зміни показників, що характеризують процес відтворення. Аналітично це має такий вигляд:

де Tp(З) - темп зростання товарної продукції загальний;  Tp(Б) - темп зростання товарної продукції базисний, викликаний операційною системою, зовнішнім природно-економічним середовищем;  Tp(Н) - темп зростання товарної продукції нормальний, той який викликаний здатністю ризикувати і управляти ризиками, хистом менеджера; µ - шумовий фон, стохастична складова, яка піддається ймовірнісному прогнозуванню і може набувати різних знаків і значень внаслідок дії ймовірнісних факторів.

За нашої методики

Оскільки ми досліджується за двома сценаріями одна і та ж сукупність в той самий часовий проміжок, то різниця  Tp(Б)-> 0. Товарна продукція  - це показник, який розрахований із використанням фактичних відпускних цін певного року. Тому порівняння товарної продукції за різні роки буде містити інфляційну складову в приростах чи зменшеннях її абсолютного значення. З метою уникнення такого небажаного ефекту ми відкоригуємо середні значення товарної продукції по групах на індекс відпускних цін на сільськогосподарську продукцію у відповідних роках. В розрахунках будемо оперувати так званими реальними значеннями товарної продукції, а не номінальними. Групування за І сценарієм наведено в таблиці 5, а розрахунок показників оцінки швидкості та інтенсивності відтворення товарної продукції за цим сценарієм наведено в таблиці 6.

Аналізуючи дані таблиці 6, ми бачимо стійку тенденцію до зростання товарної продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь за весь часовий період по І-й групі і близькі до стійких тенденції у ІІ-ій та ІІІ-ій групах, де спостерігаються деякі коливання по окремих роках. Швидкість абсолютного приросту товарної продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь мало відрізняється в 1 і 2-й групах – лише на 21 грн./га сільськогосподарських угідь, з чого можна зробити попередній висновок про ефективність управління на підприємствах  2-ї групи. Більше ніж у 2 рази  відрізняється абсолютна швидкість відтворення товарної продукції в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь в 3-й групі порівняно із 1 і 2-ю групами.


Очевидно, для підприємств, які сформували 3-тю базову групу, дається взнаки ефект від масштабу. Інтенсивність відтворення ми оцінюємо за допомогою показника темпів зростання товарної продукції. Розрахунки свідчать про однакові темпи зростання в 2-й та 3-й групах, причому вони поступаються 1-й групі підприємств за середньорічним базисним показником інтенсивності відтворення. До таких же висновків приходимо при оцінці показника відносної швидкості відтворення – темпу приросту товарної продукції. Для розуміння ефективності та результативності відтворення показовим і суттєвим є показник співставлення результатів процесу відтворення і зусиль по їх досягненню – показник абсолютного значення 1% темпів приросту в середньому за рік. Даний показник за групами має співвідношення 1:1,5:2,9 , тобто забезпечивши відносну швидкість зростання товарної продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь на 1% підприємство з 3-ї групи додатково заробить чистий дохід у 3 рази більше, ніж з 1-ї. Цей показник є найбільш показовим з точки зору оцінки продуктивності ресурсів і маржинальної ефективності.

Групування за ІІ-им сценарієм наведено в таблиці 7, з якої ми бачимо стійкість тенденцій по зростанню товарної продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. В даному сценарії це абсолютно логічно. Показник товарна продукція і в ІІ-му сценарії відкоригований на індекс відпускних цін на сільськогосподарську продукцію і використовується його реальне значення.

Для аналізу показників оцінки швидкості та інтенсивності відтворення, спираючись на групування за ІІ сценарієм, використаємо розрахунки, наведені в таблиця  8. Відмітимо, в першу чергу, логічні очевидні речі – стійкі тенденції як по групах, так і по часових рівнях.

Слід звернути увагу на різку відмінність абсолютної швидкості зростання товарної продукції між групами, а також на помірну відмінність між групами інтенсивності відтворення та відносної швидкості зростання товарної продукції з розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь. Спробуємо проаналізувати ці показники в порівнянні їх між сценаріями та виявити нормальні швидкість та інтенсивність відтворення. Зведені дані для такого аналізу наведені в таблиці 9.

Висновок. За результатами дослідження можна констатувати про наявність суттєвих розбіжностей значень показників, одержаних за різних сценаріїв групування. Середньорічні показники прискорення абсолютної швидкості відтворення засвідчують уповільнення лише в 1-й групі підприємств, яке становить 100 грн./га сільськогосподарських угідь, середньорічні темпи уповільнення (прискорення) говорять за темп, а не за напрям, тому в 2 і 3-й групах ми робимо висновок про прискорення швидкості відтворення за ІІ-м сценарієм порівняно з І-м на 132,4% та 151,7 % відповідно.  Коефіцієнт прискорення інтенсивності також притаманний 2-й та 3-й групам і становить 13 та 17 процентних пункти відповідно, а от в 1-й групі помітне уповільнення темпів відтворення на 4 процентних пункти. Спробуємо виявити нормальні швидкість та інтенсивність. Звернемося знову до таблиці 10 і почнемо аналіз із показника, що відображає віддачу результатів на прикладені зусилля, а саме на абсолютне значення 1 % відносної швидкості відтворення. Легко помітити, що за ІІ-м сценарієм значення цього показника менші за всіма групами: у 1-й групі різниця складає  – 4,42; 2 група – 5,14 та 3 група – 9,81 грн./1 га/1% приросту.

Таким чином, є підстави стверджувати що - ??t за групами є нормальним приростом абсолютного значення товарної продукції. Подібні розрахунки можна здійснити й за іншими показниками і в кінцевому підсумку одержимо аналогічні результати. В сукупності зміни по всіх показниках формують складову нормальних показників оцінки швидкості та інтенсивності відтворення товарної продукції.

І насамкінець, виникає запитання: навіщо прискорювати інтенсивність відтворення, яке призводить до зниження продуктивності та ефективності? Звернемо увагу на темпи прискорення швидкості відтворення і коефіцієнт прискорення інтенсивності відтворення по 2 і 3-й групах підприємств. Середньорічне прискорення інтенсивності на 13 процентних пункти призводить до середньорічних втрат на 1 % інтенсивності в сумі 5,14 грн./1 га по 2-й групі. Таким чином, ми маємо наслідок «шкідливого прискорення» швидкості та інтенсивності відтворення, і навпаки, ми спостерігаємо доцільне уповільнення з метою зниження втрат товарної продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь/1% приросту.

В дослідженні здійснений аналіз темпів та пропорцій відтворення валової та товарної продукції аграрних підприємств. Запропоновано методику оцінки нормальної складової швидкості, прискорення та інтенсивності відтворення товарної продукції.

В исследовании осуществлен анализ темпов и пропорций воспроизводства валовой продукции и товарной продукции аграрных предприятий. Предложено методику оценки нормальной составляющей скорости, ускорения и интенсивности воспроизводства товарной продукции.

The study made an analysis of rates and proportions of gross production and reproduction of commercial products of agricultural enterprises. In this paper proposed methodology for assessing the normal component speed, acceleration and intensity of reproduction of commercial products.

Література

  1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 292 с.
  2. Кісіль М. І., Ролінський О. В. Ефективність інвестицій сільськогосподарських виробничих кооперативі. – К.: ННЦ ІАЕ, 2006. – 228 с.
  3. Макогон В. В. Економічна ефективність відтворення в сільському господарстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.02 / В. В. Макогон — Х., 2006. — 20, [1] c.
  4. Статистичний збірник «Україна у цифрах 2008». – К.: Держкомстат України, 2009.
  5. Річна статистична звітність підприємств Білоцерківського р-ну, Київської області за 2000 – 2008 р.р.

Написать комментарий

    Submit to FacebookSubmit to Google PlusSubmit to TwitterSubmit to LinkedIn