22 | 07 | 2019

Методологічні підходи до оцінки ефективності відтворювального процесу в аграрних підприємствах

Рейтинг:   / 0
ПлохоОтлично 

Коваль П. В. Методологічні підходи до оцінки ефективності відтворювального процесу в аграрних підприємствах. / П. В. Коваль // Економіка. Фінанси. Право.  – 2010. - № 10. – С. 6-10.

В роботі розглянуті теоретичні та методологічні аспекти найважливіших проблем відтворювальних процесів, що протікають в аграрних підприємствах. Запропоновано методичне обґрунтування системи оцінки ефективності відтворення, а також технологія управління ефективністю відтворення та відтворенням в цілому.

В работе рассмотрены теоретические и методологические аспекты важнейших проблем воспроизводственных процессов, протекающих в аграрных предприятиях. Предложено методическое обоснование системы оценки эффективности воспроизводства, а также технология управления эффективностью воспроизводства и воспроизводством в целом.

The paper discusses the theoretical and methodological aspects of the major problems of reproduction processes in agricultural enterprises. The methodical study of assess the effectiveness of reproduction and performance management technology for reproduction and the reproduction in general.

Ключові слова: відтворення, ефективність відтворення, збалансована система показників, управління відтворенням, управління ефективністю відтворення.

Ключевые слова: воспроизводство, эффективность воспроизводства, сбалансированная система показателей, управление воспроизводством, управление эффективностью воспроизводства.

Key words: reproduction, reproductive performance, balanced scorecard, reproduction management, performance management of reproduction.

 

В сучасних умовах розвитку агропромислового сектору світової економіки, що характеризуються ознаками глобалізації, підвищенням рівня ризикованості функціонування, значного зростання частки інтелектуального вкладу в продукти на противагу матеріальному в минулих періодах, постійного вдосконалення технологій виробництва та виникнення нових потреб споживача, перед аграрними підприємствами (АП) та агропромисловими формуваннями (АПФ) надзвичайно гостро постають проблеми пріоритетів, цілей, способів досягнення останніх та ефективності таких способів.

Головною ланкою фізичного розв’язання даних проблем є сільськогосподарські товаровиробники, саме ці суб’єкти господарювання покликані забезпечити людство продуктами харчування, а окремі галузі промисловості сировиною. В Україні провідна роль в розв’язанні продовольчої проблеми має належати аграрним підприємствам і агропромисловим формуванням. Не дивлячись на надзвичайно важливе функціональне призначення агропромислових формувань, вони залишаються рівноправними господарюючими суб’єктами ринкового типу з усіма притаманними їм атрибутами результативного та ефективного функціонування. До таких атрибутів відносять: об’єктивне прагнення підвищувати ефективність використання базових ресурсів, вдосконалювати технології і організацію виробництва та системи менеджменту; нарощувати ринкову вартість підприємства, а також створювати умови для розширеного відтворення ресурсного потенціалу АП.

Серед актуальних завдань сучасної економіки підприємства є розробка теоретичних аспектів технологізації системи вартісно-орієнтованого управління процесами відтворення в агропромислових формуваннях, оцінка ефективності такої системи, а також обґрунтування системи показників, як вимірників досягнення основних цілей  щодо розширеного відтворення вартості бізнесу та виявлення їх причинно-наслідкових зв’язків.

Проблемам відтворення взагалі та відтворенню ресурсної системи аграрного підприємства зокрема, присвячені праці вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких, П.І. Коренюк, В.О. Олійник, В.А. Борисова, В. А. Бровченко, А. Г. Корягін, Д. К. Прейгер, Н. Штерн, Ф. Стюарт, та інші.

Методи оцінки ефективності відтворювальних процесів та оцінка їх фактичного рівня висвітлені в працях В.Г. Андрійчука, І.І. Лукінова, Т.Н. Мостенської, О.О. Веклича, О.Ф. Савченко та інших.

Значний вклад зробили в дослідження проблем прогнозування, математичного програмування та управління відтворенням такі фахівці як: А.Г. Гронберг, С.А. Айвазян, П.М. Тесля, І.Г. Лук’яненко, Т. Огієр, Р. С. Каплан, П. Хорвач та інші.

Не зважаючи на значні наукові надбання теоретичних і прикладних досліджень відтворення в сільському господарстві, все ж недостатньо дослідженим залишається спектр проблем щодо оцінки ефективності відтворювального процесу в аграрному підприємстві.

Метою дослідження є запропонувати окремі теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації, спрямовані на досягнення заданих рівнів ефективності відтворення в  аграрному підприємстві, а також розробити дієву систему управління відтворювальним процесом та його ефективністю в аграрному підприємстві.

В ринкових умовах сучасні аграрні підприємства ставлять за мету створення такої економіко-виробничої системи, яка шляхом виробництва та реалізації конкурентної продукції була б здатна забезпечувати необхідний рівень ефективності господарювання і можливості генерувати позитивний грошовий потік. Такі завдання витікають із мотивів інвесторів і власників бізнесу, що зводяться до банального бажання «робити гроші». Відомо, що породження нового грошового потоку вимагає попередніх вкладень коштів та поточного їх обслуговування за допомогою все тих же грошових коштів. Такі вкладення і поточні витрати, з одного боку, та здатність створювати позитивний грошовий потік у майбутніх періодах, з іншого боку, визначають ринкову вартість конкретного бізнесу.

Довгострокові перспективи кожного підприємства чи формування передбачають постійну, періодичну повторюваність функціонування джерела генерування грошового потоку та створення самого потоку, отже, виникає об’єктивна необхідність відтворювати ринкову вартість АП в розширених масштабах. Процес розширеного відтворення в АП взагалі, і розширеного відтворення його вартості зокрема, є досить складним, багатоаспектним і багатосистемним, що спонукає до необхідності оцінювати його ефективність та управляти ним. Таким чином, ми підійшли до висновку про необхідність створення дієвої системи оцінки ефективності та управління відтворенням в агропромислових формуваннях вартісно-орієнтованого характеру.

Ефективне управління відтворювальним процесом передбачає використання методів та процедур з бюджетування (прогнозування), стратегічного планування, управлінського обліку, фінансової діагностики, управління ризиками та внутрішнього контролю, які в сукупності зорієнтовані на оптимізацію фінансових та господарських рішень.

На сьогоднішній день широкого застосування набуває концепція управління результативністю бізнесу (Business Performance Management, BPM), що являє собою підхід до управління, спрямований на підвищення ефективності керованості підприємства та реалізацію його стратегії[1]. BPM дозволить аграрним підприємствам визначати стратегічні цілі, управляти процесом їх досягнення, після чого оцінювати ефективність діяльності відповідно до ступеня такого досягнення. Методологією BPM є розроблені методи, апробовані на практиці, а також вдалі практичні напрацювання й прийоми з досвіду різних компаній такі як:

  • Balanced Scorecard — збалансована система показників, яка забезпечує трансформацію стратегічних цілей у конкретні оперативні показники;
  • Six Sigma (Шість Сигм) — система якості, яка спрямована на зменшення кількості дефектів у бізнес-процесах;
  • Lean Production (Ощадне виробництво) – система організації виробництва, яка спрямована на скорочення часу виконання замовлення, зниження варіативності повторюваних дій, зниження собівартості[2];
  • Economic Value Added — економічна додана вартість, що дозволяє оцінити підвищення або зниження вартості компанії, тощо.

Збалансована система показників найбільш повно відповідає потребам вартісно-орієнтованого управління відтворенням в АП, як системи критеріїв та показників оцінки результатів відтворення, а також системи оцінки ефективності відтворювальних процесів та контролю за ними.

З моменту свого виникнення комерційні організації традиційно використовували фінансовий метод оцінки результатів діяльності. На початку ХХ століття нововведення в фінансовій оцінці, що забезпечували більш ефективне і контрольоване розміщення фінансових та основних активів, забезпечили успіх аграрних гігантів, таких як DeLaval, BigDutchman, Ropa, Petkus Technologie GMBH, Kargill, John Deer, Krone, Case, New Holland, тощо. Використання такого сумарного показника як ROCE (return-on-capital-employed) дозволило найкращим чином використовувати внутрішній капітал та контролювати оптимальне використання підрозділами компанії основних фінансових активів з метою створення вартості для акціонерів. В останні роки багато  фундаментальних постулатів агропромислової конкуренції втратили свою актуальність. Завоювати стійку перевагу в умовах ринку тільки швидким запровадженням новітніх технологій у виробництво чи відмінним управлінням фінансовими активами та пасивами, стало неможливо. Сформувалася потреба у найбільш широкому використанні нематеріальних активів та операційних чинників, що дають можливість:

  • розвивати відносини з клієнтами таким чином, щоб зберегти лояльність старих і ефективно залучати нові;
  • створювати нові види продукції та послуги, що мають попит;
  • виробляти продукцію та послуги найвищої якості за прийнятною ціною і в найкоротші строки;
  • мотивувати співробітників до постійного вдосконалення своїх вмінь та навичок;
  • запроваджувати новітні інформаційні технології.

Лояльність клієнтів, здатність підприємства забезпечити їхнє утримання, прогресивність технології і налагодженість бізнес-процесів, могутній і висококваліфікований кадровий склад – фактори, які мають величезне значення і впливають на ефективність відтворення та ринкову вартість АП в майбутньому. Тому, на нашу думку, сумнівною є майже повна залежність від фінансових показників оцінки ефективності відтворення виробництва та відтворення ринкової вартості підприємства.

Найбільш вдалою, на наш погляд, операційною системою вартісно-орієнтованого управління відтворенням в АП є система, в основу якої покладено чотирикомпонентну збалансовану систему ключових показників. Чотири складові збалансованої системи дозволяють досягти балансу між[3]:

  • фінансовими та не фінансовими індикаторами успіху;
  • зовнішніми та внутрішніми компонентами організації;
  • довгостроковими та короткостроковими цілями;
  • бажаними результатами та факторами їх досягнення.

Фінансова перспектива містить в собі фінансові показники, які дозволяють оцінити економічні наслідки дій та є індикаторами реалізації стратегії компанії. Як правило, фінансові цілі спрямовані на прибуток та вимірюються, наприклад, операційним прибутком, дохідністю позичкового капіталу чи економічною доданою вартістю.

Перспектива «Клієнти» містить показники діяльності підприємства в цільовому сегменті ринку – декілька основних показників результатів успішного втілення в життя правильно сформульованої та добре виконуваної ринкової стратегії. Можуть застосовуватись такі показники як: задоволення потреб клієнтів, збереження бази користувачів, залучення нових клієнтів, частка цільового сегменту ринку, тощо.

Перспектива внутрішніх процесів визначає, в яких ключових процесах АП має досягнути  досконалості, щоб продовжувати створювати вартість (цінність) для акціонерів та клієнтів. Показники цієї складової сконцентровані на оцінці внутрішніх процесів від яких залежить задоволення потреб клієнтів та досягнення фінансових завдань компанії.

Перспектива «Навчання та розвиток» визначає інфраструктуру, яку належить створити, щоб ліквідувати розрив між існуючими можливостями людей, систем та процедур підприємства, і тими, які потрібні для прориву в діяльності. Потрібні інвестиції в перенавчання персоналу, вдосконалення інформаційних технологій та систем. В якості показників можуть слугувати кваліфікація та задоволеність робітників, плинність персоналу, доступність та достатність інформації.

Кожна із охарактеризованих складових системи вартісно-орієнтованого управління відтворенням в аграрному підприємстві наповнюється пріоритетними стратегічними цілями, систематизація яких формує карту вартісно-орієнтованого управління відтворенням (ВОУВ). Для визначення ступеню досягнення стратегічних цілей потрібні ключові показники, які в практиці прийнято називати «ключові індикатори діяльності» – інструменти, що дозволяють визначити, чи виконуються цілі, чи рух відбувається у правильному напрямку. Після того, як показники обрані, потрібно встановити їх цільові значення[4]. Для цього використовуються дані поточного чи минулих періодів, бенчмаркінгу, результати опитувань клієнтів, персоналу, експертні оцінки.

Для досягнення цілей, визначених у збалансованій системі показників, розробляються стратегічні заходи.  Вони дозволяють конкретизувати стратегічні цілі і зв’язати стратегію з операційною діяльністю окремих підрозділів і працівників. Такі заходи стають основою для розподілу коштів в рамках процесу реалізації стратегії. Іде зіставлення цілей з наявними ресурсами, розставляються пріоритети. На основі стратегічних заходів розробляються стратегічні бюджети, відбувається зв’язування стратегічного планування з оперативним (зокрема з бюджетуванням). Важливо зазначити, що більшість показників вартісно-орієнтованого управління відтворенням в аграрному підприємстві, які за означенням є ключовими індикаторами діяльності, виконують роль системи показників оцінки ефективності процесів відтворення.

Наведена вище система та  обґрунтування її складових, на наш погляд найбільш повно відображає методичну доцільність, повноту та практичну зручність для формування системи консистентної оцінки економічної ефективності цілісного відтворювального процесу в сільськогосподарських підприємствах, а також є дієвою технологією управління відтворювальним процесом та його ефективністю.

Література

1. Управление эффективностью бизнеса. Концепция Business Performance Management / [Е. Ю. Духонин, Д. В. Исаев, Е. Л. Мостовой и др.]; под ред. Г.В. Генса. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 269 с.

2. Джордж Л. Майкл Бережливое производство + шесть сигм: Комбинируя качество шести сигм со скоростью бережливого производства / Майкл Л. Джордж; пер. с англ. — [2-е изд.] — М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 360 с.

3. Нивен Пол Р. Сбалансированная Система показателей: Шаг за шагом: максимальное повышение эффективности и закрепление полученных результатов / Пол Р. Нивен; пер. с англ. — Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2004. – 328 с.

4. Внедрение сбалансированной системы показателей / Horvath & Partners; пер. с нем.  — [3-е изд.] — М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. – 478 с.

 

Написать комментарий

    Submit to FacebookSubmit to Google PlusSubmit to TwitterSubmit to LinkedIn