22 | 07 | 2019

Інноваційні системи менеджменту як внутрішній відтворювальний потенціал агропромислових формувань

Рейтинг:   / 0
ПлохоОтлично 

Коваль Павло. Інноваційні системи менеджменту як внутрішній відтворювальний потенціал агропромислових формувань. // Формування конкурентоспроможного середовища для досягнення світових параметрів факторіальних і результативних показників виробництва: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції 24-25 червня 2010 р. – Тернопіль: ТІ АПВ НААНУ, 2010. – С. 120 – 124.

 

Український агропромисловий комплекс в сучасному його розумінні, все гучніше заявляє про себе на різних міжнародних ринках. В чому полягають ці заяви: на світовому ринку продукції зернових Україна стабільно посідає місця з 7-го по 5-те серед основних операторів ринку; Україна найбільший виробник і експортер насіння соняшнику та сирої олії  в Європі та один з найбільших у світі; Україна забезпечує найвищі темпи нарощування виробництва олійних культур, таких як ріпак і соя. Можна навести ще ряд позитивних зрушень в деяких галузях (скажімо птахівництво), але за цей період було виявлено і ряд негативних процесів, які спостерігаються в галузі. Виникає запитання, чи здатна Україна та її АПК до розв’язання світових викликів, які сьогодні формулюються перед людством, враховуючи рівень розвитку та перспективи національного АПК? Відповідь тут абсолютно однозначна – так. По-перше – Україна повністю здатна забезпечити потреби внутрішнього ринку в основних продуктах сільськогосподарського походження, більше того, при цьому використати лише певну частку потенціалу (за оцінками різних експертів лише 25 – 30 %); по-друге – за оцінками авторитетних експертів Україна посідає четверте місце за рівнем невикористаного потенціалу АПК, після таких країн як Бразилія, Австралія, Нова Зеландія; по-третє – саме в Україні зосереджено близько 30% світових запасів найбільш родючих чорноземів. Ці переконливі чинники можна продовжити, але варто розглянути суть самих викликів в світових глобальних масштабах. Головна проблема, яку сьогодні переживає людство, це здатність забезпечувати себе доступними продуктами харчування. Очевидно, світовий АПК без повного використання потенціалу всіх країн, в тому числі і України, та без нарощування ефективності виробництва не зможе виробляти необхідний обсяг продуктів харчування.

Останнім часом ряд авторів опублікували цілу плеяду матеріалів щодо проблем стану і перспектив розвитку аграрного та агропромислового сектору національної економіки України. Ряд публікацій присвячено важливій інституції АПК України – агрохолдингам, як одній із ключових інституцій по виробництву сільськогосподарської продукції, її переробки та просування до кінцевого споживача. Значення і перспективи таких підприємницьких утворень важко переоцінити, не дивлячись на наявність як суб’єктивно-правових так і об’єктивно-економічних колізій, що супроводжують їх виникнення та функціонування.

Не зважаючи на розмаїття наукових робіт з даної проблематики, поза увагою все ж залишилися питання щодо відтворення зовнішніх і особливо внутрішніх умов ефективного функціонування сучасних агропромислових утворень ринкового типу. Метою даної публікації є - запропонувати найбільш ефективні інноваційні системи менеджменту та підходи до організації систем по продукуванню споживчих цінностей в сучасних інституціях АПК.

Загальним концептуальним підходом до розв’язання поставленої мети є гармонізація стратегії державної аграрної політики та стратегії розвитку конкретного агропромислового утворення. Передовий світовий досвід свідчить, що найбільш ефективними системами реалізації стратегії є системи базовані на збалансуванні сукупності ключових факторів успіху[1]. Саме такі фактори формують карту стратегічних цілей, досягнення яких забезпечує реалізацію загальної мети конкретного бізнесового утворення чи державну аграрну політику. В таких системах реалізується основний принцип менеджменту – управління за цілями. Схематично процес гармонізації зображено на (рис.1). В основу концепції гармонізації покладено чотирикомпонентну систему збалансованих показників, які є кількісними вимірниками досягнення стратегічних цілей. Стратегічні цілі перебуваючи в причинно-наслідковому зв’язку,  розбиваються на чотири перспективи: фінансову, ринкову, внутрішніх бізнес процесів та навчання й зростання. Серед перспектив особливу увагу доцільно приділяти трьом останнім перспективам, оскільки досягнення стратегічних цілей цих перспектив призводить до реалізації основної мети як на рівні бізнесової структури, так і на рівні держави.


Рис. 1. Гармонізовані стратегічні карти відтворення ринкової вартості агропромислової корпорації та реалізації аграрної політики
Джерело: власна розробка

Надзвичайно важливе значення серед вказаних перспектив посідають перспективи внутрішніх бізнес процесів. Саме в цій перспективі формулюються цілі, що покликані розробити і впровадити інноваційні системи організації виробництва та менеджменту. До таких систем сьогодні необхідно віднести:концепцію «ощадного виробництва»[2], систему «шести сігм»[2], теорію обмеження систем (ТОС)[5], теорію розв’язку винахідницьких задач (ТРВЗ)[3], цикл якості Дьомінга[4].

Отже, запропоновані концепції на сьогодні, є найсучаснішими відомими і в той же час, перевіреними на практиці системами ефективного ведення бізнесу. Розробка та адаптація їх до умов аграрного бізнесу, створює потужний внутрішній відтворювальний потенціал підприємницьких інституцій сучасного АПК України.

Література
1. Нивен Пол Р. Сбалансированная система показателей шаг за шагом: максимальное повышение эффективности и закрепление полученных результатов / Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2004. – 328 с.
2. Джордж Л. Майкл Бережливое производство + шесть сигм: Комбинируя качество шести сигм со скоростью бережливого производства / Майкл Л. Джордж; Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 360 с.
3. Альтшуллер Г. Найти идею: Введение в ТРИЗ – теорию решения  изобретательских задач / Генрих Альтшуллер. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007.- 400 с.
4. Деминг Э. Выход из кризиса: Новая парадигма управления людьми, системами и процессами / Эдвардс Деминг; Пер. с англ. -  2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2009. – 419 с.
5. Голдратт Э. М., Кокс Дж. Цель. Процесс непрерывного улучшения. Цель-2. Дело не в везенье /  Элия М. Голдратт; Пер. с англ. – К.: Издательский дом "Максимум", 2008. – 778 с.

Написать комментарий

    Submit to FacebookSubmit to Google PlusSubmit to TwitterSubmit to LinkedIn