22 | 07 | 2019

Особливості відтворення в аграрних підприємствах в умовах трансформації економіки

Рейтинг:   / 1
ПлохоОтлично 

Коваль П. В. Особливості відтворення в аграрних підприємствах в умовах трансформації економіки. / П. В. Коваль. //Збірник матеріалів науково-практичної конференції «Інституційні засади функціонування економіки в умовах трансформації». / 8-10 вересня 2010 р., Одеський національний університет імені І. І. Мечнікова, м. Одеса – 2010. – частина 2. – С. 15 – 16.

 

В умовах трансформації економіки та соціально-економічних відносин, важливо забезпечувати умови відтворення систем, що покликані створювати споживчі цінності. Прикладом такої системи є сучасне аграрне підприємство, як первинна ланка організації виробництва.

Процес відтворення в сільському господарстві є частиною загального процесу відтворення в агропромисловому комплексі та цілісному господарському комплексі країни. Він характеризується рисами, загальними для всіх галузей, оскільки всі вони базуються на однакових формах власності на засоби виробництва. Такими рисами є єдиний етап науково-технічного розвитку та рівень технологічного переділу, динамічність споживання і матеріально-технічного постачання, поглиблення суспільного поділу праці і характер зростання її продуктивності. Проте зазначені спільні риси набувають в сільському господарстві своєрідного прояву, оскільки вони переплітаються з особливостями, властивими лише  даній галузі. Процес відтворення, що протікає в аграрному підприємстві, це індивідуальне відтворення, яке в умовах існування різних форм власності та форм організації характеризується рядом специфічних проявів в механізмі дії економічних законів.

Для розширеного відтворення в сільськогосподарському підприємстві характерне тісне переплетіння природних і економічних законів відтворення. Економічні закони відтворення передбачають одночасне проходження сукупним кінцевим продуктом всіх стадій відтворення (виробництво, розподіл, обмін, споживання) і всіх етапів виробництва: від початкових підготовчих до одержання готової продукції.

В сільському господарстві виробничі процеси органічно поєднуються і чергуються з процесами росту і розвитку рослин та тварин, підпорядкованих біологічним законам. Ці закони визначають строки розвитку і дозрівання рослин, лактації і вагітності тварин, нагромадження і віддачі ними продукції. Поєднання дії економічних та природних законів значно ускладнюють процес здійснення відтворення в сільському господарстві.

В сільському господарстві процес відтворення піддається впливу ґрунтово-кліматичного комплексу і метеорологічних умов конкретного року, які можуть підвищити  чи знизити ефективність використання трудових і матеріальних ресурсів, позначитися на темпах і пропорціях відтворення. Це викликає нестійкість і нестабільність сільського господарства.

Головним і специфічним засобом виробництва галузі є земля, яка не може штучно відтворюватися в своїй матеріально-речовій формі. Її природна родючість і можливість вирощування на землі певних культур досить різноманітні в тих чи інших сільськогосподарських  зонах. Тому раціональне використання землі, вміння контролювати і спрямовувати природні процеси багато в чому визначають результати виробничої діяльності, а відтак і тип та форму відтворення.

Підвищення економічної родючості ґрунту є обов’язковою умовою відтворення,  і особливо розширеного відтворення в аграрному підприємстві.

Процесу відтворення в сільськогосподарському підприємстві притаманна річна, або технологічна тривалість циклу, що зумовлена природними строками відтворення основної продукції в галузі землеробства і в деяких галузях тваринництва (великої рогатої худоби і вівчарства). Цей цикл не може бути змінений людиною.

Особливістю процесу відтворення в сільському господарстві є те, що значна частина продукції не набуває товарної форми безпосередньо, оскільки використовується всередині даного виробництва (насіння, корми, молодняк сільськогосподарських тварин та ін.).

В сільському господарстві, порівняно з іншими галузями, рівень суспільного поділу праці значно нижчий. Сільськогосподарське виробництво носить, як правило, багатогалузевий характер, який значно буде скорочуватися разом із розвитком спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Не дивлячись на посилення сучасних тенденцій до організації вузькоспеціалізованих виробництв ряду сільськогосподарських продуктів на промисловій основі, сільському господарству не може бути притаманна та вузькість, яка характерна для промисловості. Особливості організації та технології виробництва в сільському господарстві потребують раціонального поєднання декількох галузей.

Особливо важливе значення в процесі відтворення має сезонність виробництва, яка означає, що власне виробництво в землеробстві, наприклад, займає чітко визначений період. В тваринництві виробничий процес більш рівномірно розподілений протягом року. Тому саме раціональне поєднання цих взаємодоповнюючих галузей дає можливість досягти оптимальних темпів і пропорцій відтворення.

Підсумовуючи вище сказане, вважаємо за доцільне наголосити на обов’язковому врахуванні визначальних особливостей аграрного виробництва в процесі адаптації аграрних підприємств до нових викликів, які виникають як результат трансформаційних процесів в економіці, а також в процесі стратегічного управління відтворенням на підприємстві.

Написать комментарий

    Submit to FacebookSubmit to Google PlusSubmit to TwitterSubmit to LinkedIn